У Донецьку та інших окупованих містах сходу України – бум заселення росіян. Сюди їдуть усі, хто може і хоче, та, зважаючи на все, думають, що «росія тут надовго».

Інакше як пояснити купівлю зайдами квартир, будинків та гаражів за немислимими для прифронтового міста цінами?

Читайте також: Окупація страхом: росіяни перетворили мирних жителів Донецька на суцільний «живий щит»

Хата «під ключ»

Квартири у Донецьку здають по 20 тисяч рублів на місяць (двокімнатні), «однушку» не знайти ні в оренду, ні в продажі.

«Рієлтори кажуть, що однокімнатні квартири розлітаються у всіх районах, навіть у наближених до лінії фронту. Натовпи ходять по гаражних кооперативах і цікавляться, чи хтось продає гараж. У магазинах все частіше чутно російську говірку, знову з'явилися «туристи», які питають дорогу то до лікарні Калініна, то до «Донбас Арени». Слава богу, це не мігранти, як у Маріуполі, але й ці наводять тугу: адже вони думають, що тут назавжди», - розповідає донеччанин Григорій Акопян.

За московськими та пітерськими мірками квартири тут дійсно коштують дуже дешево, та й господарі, виїжджаючи, залишають практично всю «начинку» - меблі, сантехніку, електроприлади. Вивезти все це неможливо дорого.

Тому квартири здаються та продаються за принципом «заїдь і живи». Перевага, звичайно, надається центральним районам міста – Ворошиловському, Калінінському, частині Ленінського. Але є випадки, коли новосели заїжджали і до квартири на Київському проспекті, і на вулиці Добровольського на Петрівці – а це далеко не безпечні райони. Люди там, звісно, живуть, але лише з волі долі. А ось так, щоб за великі гроші купити житло саме тут – тут донеччани розводять руками здивовано.

Читайте також: Місто готове стати столицею "білих блукачів", або Замальовка із холодного Донецька

«Понаєхавшиє»

Хто приїжджає? Насамперед, бойовики, завдяки яким (точніше, їхнім зарплатам та виплатам) ціни на все в Донецьку підскочили до поняття «кінські». Приїжджають співробітники різних міністерств, управлінь, судів із росії: хто назавжди, хто у тривале відрядження.

Особливою любов'ю приїжджих користуються квартири в будинках на вулицях 25-річчя РСЧА, Челюскінців, Постишева, частково – Артема та проспекту Ілліча. Зрозуміти можна: будинки відносно нові, інфраструктура не пошкоджена, місце престижне.

«Дуже багато приїхало співробітників Слідчого комітету РФ. Начебто розслідуватимуть розкрадання виділених російських грошей за ці роки. Ходять незадоволені, кажуть, що їх змусили приїхати сюди у відрядження, хоч вони не дуже й хотіли. Привозять сюди свої сім'ї, вони ходять «Континентом» (один із небагатьох працюючих торгових центрів Донецька в центрі міста) і жахаються: мовляв, у Москві ціни на одяг та взуття менші, ніж тут», - продовжує співрозмовник.

Автомобілі з російськими номерами їздять донецькими дорогами, викликаючи у місцевих водіїв скрегіт зубів – таку безладну їзду можна було побачити лише у військових авто, які геть-чисто ігнорують правила дорожнього руху.

До них приєдналися і росіяни, які не знають особливостей донецьких доріг і ігнорують знаки, то їдуть у зворотний бік смугою одностороннього руху, то намагаються з'їхати з поворотної смуги в потік руху на сусідніх, сердито сигналячи і лаючись.

Олені за кермом

Тема ДТП у Донецьку – це вже окрема розмова, водії зі стажем вже бояться виїжджати до районів скупчення житла російських бойовиків, наприклад, до Ленінського та Кіровського (зокрема, мікрорайон Текстильник). Куплені на «бойові» гроші дешеві автомобілі, що розвалюються, за кермом яких сидить абсолютно неадекватний водій - загроза «2 в 1».

Розбиваючи свою машину в мотлох, вони не сильно сумують – кинуть цю і куплять нову, а от за потерпіле авто мирного громадянина ніхто не відповідатиме. Жодних страхових полісів на цей випадок не передбачено, як і компенсацій від вояків.

«Коли ми дивимося відео з ДТП, то у 8 випадках із 10 вони будуть за участю військових машин. І ще одна – за участю росіянина, який ніяк не зрозуміє, що ПДР треба дотримуватись і на знаки дивитися. І якщо їхати вулицею Університетською легковим авто можна тільки в одну сторону (з півдня на північ), а в зворотному напрямку можуть рухатися тільки автобуси, то можна легко влетіти в машину на перехресті. Що й відбувається, причому абсолютно на порожніх дорогах. Вони ж ще й на швидкості літають», – розповідає мешканка міста Валентина Скубенко.

Читайте також: Грошей немає, зв'язку немає, щастя теж не бачити: Донецьк уже рік «у Росії», але…

А де ж те, що «восімь лєт бамбілі»?

З гіркою усмішкою донеччани відзначають: деякі «туристи», які приїхали з російської глибинки, відзначають красу і велич Донецька в порівнянні з їхніми рідними містами.

Тобто через десять років війни, розграбоване і позбавлене всякого лиску місто, де немає аеропорту, вокзалу, авіа та залізничного сполучення, немає спортивного, концертного та культурного життя (не вважати ж концерт якоїсь Чічеріної для пацієнтів госпіталю концертом!), де відсутнє житлово-комунальне господарство як таке, де немає води і схоже, не буде нормального опалення, - це місто краще за ту глушину, звідки вони приїхали? Де немає війни і яка-небудь дієздатна влада міста є… Як же вони там живуть?

«Особливо їх дивує зовнішній вигляд міста, вони кажуть: «Ой, а по телевізору сказали, що вас щодня бомбять уже десять років!». І дивляться на «Донецьк-Сіті», на театри, висотні будинки. Нічого не пошкоджено, ну може, від часу пара цегли випало. Вокзал цілий стоїть, університети… Я не витримала, відкрила Телеграм, знайшла фото Харкова, Салтівки, - мені звідти дочка надсилала фото минулого року – і сказала: «От як виглядає місто, яке бомбили кілька днів». Росіяни зависли, потім сказали, що це фотошоп, не могло такого бути. Я зрозуміла, що доводити щось марно», - поділилася донеччанка.

_______

Росіяни впевнені, що «росія тут назавжди», хоча приклад Херсона перед очима. Там також запевняли, що «назавжди» і це «споконвічно російське місто».

Хотілося б вірити, що Збройні Сили України нададуть докази на користь іншої думки щодо цього. Поки ж донеччани приховують ненависть -  до тих, хто не виправдав очікування з приводу високих російських пенсій (одні), і до загарбників, що окупували український регіон (інші) із сусідньої країни.

Читайте також: Повернулися «на всю голову» - нових «громадян» з Донбасу в росії ніхто не чекав